Клінічне оцінювання та порівняння біоактивного скла й полірувального порошку на основі бікарбонату натрію

Клінічне оцінювання та порівняння біоактивного скла й полірувального порошку на основі бікарбонату натрію

А.Banerjee *, M. Hajatdoost-Sani, S. Farrell, I.

Thompson King’s College London Dental Institute, KCL, United Kingdom

Огляд

Мета: Порівняти клінічну ефективність бікарбонату натрію та порошків з біоактивного скла, що використовуються для санації ротової порожнини.

Методи: 25 пацієнтів з гарною або поганою гігієною ротової порожнини було відібрано у підгрупи  (n=50). Використовуючи подвійну сліпу модель та модель розділення ротової порожнини, всі пацієнти пройшли санацію нижнього зубного ряду; верхній зубний ряд не підлягав контролю. Біоактивне скло (Sylc, OSsprayLtd., UK)та бікарбонат натрію(ProphyJet, Dentsply, UK) застосовувалися вибірково на протилежних сторонах кожної ротової порожнини. Вимірювалися чутливість до холодного повітря/етилхлориду,зміна відтінку зубів та комфортність процедури. Всі параметри фіксувалися безпосередньо до та після процедури і на 10-й день.

Результати: Повідомлялося, що при використанні біоактивного скла в обох підгрупах чутливість зубів зменшилася на 44% (0.8±0.10, р <0.05) безпосередньо після його застосування, і на 42%(0.8±0.05, р <0.05) на 10-й день при стимуляції холодним повітрям. При застосуванні порошків на основі бікарбонату натрію чутливість збільшилася на 17% (1.76 ±0.3, р <0.05) на 10-й день при стимуляції холодним повітрям. В результаті застосування обох порошків відмічалися відмінності у підгрупах у зміні кольору зубів. При використанні порошку на основі біоактивного скла зуби стали на 1 та 4 відтінки білішими, а при використанні бікарбонату натрію на 1 та 2 відтінки білішими у групах з гарною та поганою гігієною ротової порожнини відповідно. Повідомлялося, що пацієнти в обох підгрупах відчули збільшення комфорту процедури на 46% (7.9 ±1.4, р <0.05) при використанні біоактивного скла, на відміну від використання бікарбонату натрію.

Висновки: полірувальний порошок на основі біоактивного скла був більш клінічно та статистично ефективний при зменшенні чутливості зубів в групах пацієнтів як з гарною, так і поганою гігієною ротової порожнини, а також при видаленні нальоту у пацієнтів в групі з поганою гігієною ротової порожнини. Також біоактивне скло показало кращій ступінь комфорту пацієнтів під час процедури.

1. Вступ

Полірування зубів за допомогою повітря традиційно проводилося з використанням порошків на основі бікарбонату натрію для видалення зовнішнього нальоту на зубах. Ця процедура потребує від лікаря значної обережності, оскільки може призвести до надмірного стирання поверхні зубів, і часто після цієї процедури пацієнти відчувають збільшення чутливості зубів. Як наслідок, стоматологи та гігієністи неохоче використовують порошки для полірування у пацієнтів з гіперчутливістю зубів¹. Гіперчутливість зубів є клінічною проблемою, яка вражає приблизно 40 мільйонів дорослого населення Сполучених Штатів, з яких у 10 мільйонів ця проблема є хронічною. 17% дорослих в США мають щонайменше один або більше чутливих зубів². У британському дослідженні повідомлялося, що чутливість зубів у великої кількості пацієнтів загальної практики була нижчою на 4%³. Особливі дослідження можуть відображати різницю цих показників.

Загально прийнятою основою для фізіологічної причини гіперчутливості зубів є гідродинамічна теорія Браннстрома⁴. Згідно цієї концепції відкриті дентильні канальці на поверхні зуба дозволяють зубній лімфі рухатися вздовж канальців, що, в свою чергу, збуджує нервові закінчення в субодонтобластичному нервовому сплетінні дентильної пульпи, спричиняючи цим самим різкий дискомфорт.

Існує багато підходів до лікування та запобігання гіперчутливості зубів. Лікування зуба за допомогою хімічного агента, який проникає в дентильні канальці та деполяризує нервові синапси, зменшує чутливість, запобігаючи проходженню больових імпульсів. Цей метод використовується в зубних пастах для щоденного використання (наприклад, азотнокислий калій).^5,6 Альтернативним підходом є лікування зуба за допомогою хімічного або фізичного агента, який створює шар, що механічно закриває відкриті дентильні канальці, таким чином зменшуючи чутливість й запобігаючи потоку зубної лімфи. Цей метод використовується у профілактичних пастах та захисних зубних лаках (наприклад, оксалат калію, оксалат заліза). ^7,8 Хоча обидва підходи є ефективними при зменшенні або усуненні гіперчутливості, тривалість полегшення є різною. Гіперчутливість зубів зазвичай з’являється повторно через стирання в результаті надмірного користування зубною щіткою, через хімічну ерозію або механічні пошкодження покривногоматеріалу.⁹ Тому існує потреба у стоматологічних матеріалах, які можуть вступати в хімічну реакцію з тканинами зуба, прикріплюючись до структури зуба, щоб таким чином зменшити можливість повторного відкриття закритих канальців. Цю проблему було вирішено шляхом розробки матеріалів, які відкладають фосфат кальцію на поверхню зуба для того, щоб механічно закрити відкриті дентильні канальці. Доступні на ринку продукти такі, як ToothMousse (GC, USA) та NovaMin (NovaMinTechnologies, USA) містять такі іони для ремінералізації.^10-12 Було розроблено  новий чистячий та профілактичний порошок для зменшення чутливості зубів, що базується на технології біоактивного скла (OssprayLtd.,UK).Він призначений для того, щоб закривати відкриті дентильні канальці в той же час залишаючи іони фосфату кальцію на поверхні при одноразовому застосуванні під час процедури полірування за допомогою повітря.

Основна гіпотеза, вивчена в цьому лабораторному досліджені, полягала в тому, що біоактивне скло для полірування має таку ж клінічну ефективність зменшення чутливості відкритого дентину, видалення зовнішнього нальоту та комфорту процедури при порівнянні з використанням традиційних методів полірування на основі бікарбонату натрію.

2.Матеріали та методи

Було відібрано п’ятдесят пацієнтів з Kings College London Dental Institute за відповідними етичними нормами (Bromley REC:07/H0805/24). Двадцять п’ять пацієнтів було розподілено в підгрупи з високим або низьким ступенем гігієни ротової порожнини, що визначалися за допомогою наявності до операційного зубного нальоту та клінічного огляду. Враховувалася наявність/відсутність наступних критеріїв:

Критерії включення:

1. Пацієнти чоловічої або жіночої статі; 18-64 років.
2. Пацієнт має відповідні для дослідження зуби (різці та перші пре молярні зуби), які не підлягалися відновленню, і пацієнт не носить протези.
3. Пацієнт здатний надати інформовану згоду.
4. Верхні зуби пацієнта, які вивчалися у дослідженні, повинні мати відтінок С1 або темніший, за визначенням стоматолога по шкалі відтінків Vita.

 

Критерії виключення:

1. Лікування за допомогою ортодонтичного фіксувального засобу протягом останніх трьох місяців.
2. Хірургічне втручання на ортодонті протягом останніх трьох місяців.
3. Коронки або імпланти на верхніх правих або лівих центральних різцях, верхніх правих або лівих центральних латеральних зубах, або на верхніх правих або лівих різцях.
4. Пацієнти, що пройшли курс променевої терапії та хіміотерапії.
5. Пацієнти, які проходили санацію протягом останніх трьох місяців.
6. Попередня історія процедури відбілювання зубів.
7. Пацієнти, які мають алергію на силікат

За допомогою подвійної сліпої моделі та моделі розділення ротової порожнини всі пацієнти пройшли повну санацію зубів нижнього ряду. Процедури полірування за допомогою повітря застосовувалися до тих пір, поки не було досягнуто клінічно значної чистоти, або до тих пір, поки додаткове лікування більше не призводило до будь-яких покращень при чищенні. Всі процедури проводилися мінімально протягом 20 с. Всі порошки застосовувалися при використанні полірувального пристрою Dentsply CavitronJet (Dentsply, USA). Біоактивне скло (Sylc, OSsprayLtd., UK) та бікарбонат натрію (ProphyJet, Dentsply, UK) застосовувалися вибірково на протилежних сторонах нижнього зубного ряду. Верхній ряд зубів кожного пацієнта залишився без контролю. Вимірювалися три параметри:

• Чутливість до холодного повітря та етил хлориду. Перед будь-якою процедурою вимірювалася реакція пацієнта на холодне повітря. Холодне повітря через наконечник бормашини 3 в 1 направлялося на поверхню зуба на відстані приблизно 1 см протягом 3 секунд. За допомогою шкали VAS (Рис.1) вимірювалися нижні ліві 1, 2, 4, нижні праві 1, 2, 4 та верхні праві 1,2 та 4 зуби. Через 5 хв проводилася така сама процедура, але з використанням етил хлориду (“Glasier” Produits Dentaires, Vevey, Switzerland) за допомогою ватного тампону, який прикладався до висушеної щічної поверхні кожного зуба протягом 3 с. Порядок обробки зубів був вибірковий. Потім дві випробувані процедури, що проводилися в сліпому режимі, застосовувалися вибірково до визначених сторін зубів нижнього ряду кожного пацієнта. Чутливість до холодного повітря та етил хлориду вимірювалася одразу після процедури, використовуючи такі ж протоколи, як і до процедури.
• Зміна відтінку: Перед будь-якою процедурою вимірювався відтінок зубів за допомогою внутрішньо ротового спектрометра Vita Easyshade (Vivadent, USA). Спектрометр був відкалібрований відповідно до інструкцій виробника й використовувався для визначення відтінку таких зубів як: нижні ліві 1,2,4, нижні праві 1,2, 4 та верхні праві 1,2 та 4 (обидві процедури тестували й контролювали зуби кожного пацієнта). Дві випробувані профілактичні процедури, проведені в подвійному сліпому режимі, застосовувалися вибірково до визначених сторін нижнього зубного ряду кожного пацієнта. Відтінок поверхні зуба вимірювався повторно одразу після процедури, з використанням такого ж протоколу, як і до проведення процедури.
• Комфортність процедури: Одразу після процедури пацієнтів просили оцінити їхнє загальне відчуття кожної профілактичної процедури подвійного сліпого режиму. Використовувалася 10ти бальна шкала, в якій 1 = погане відчуття, 10 = добре відчуття. Всіх 50 пацієнтів повторно запросили на консультацію через 10 днів після проведення процедури. Чутливість до холодного повітря та етил хлориду, а також відтінки зубів повторно вимірювалися за допомогою методів, описаних вище.

Дані були статистично проаналізовані за допомогою парного t-критерію.

3. Результати

• Чутливість до холодного повітря та етил хлориду

При аналізі даних біоактивного скла відзначалося зменшення чутливості до холодного повітря на 44% (±10%) одразу після процедури. Зменшення чутливості до холодного повітря відчувалося на 42% (±5%) на 10-й день після процедури. Обидва результати були статистично вірними в результаті контролю, проведеного до процедури (р <0.05). Дані щодо використання бікарбонату натрію свідчать про незначне зменшення чутливості, але є не достовірними щодо контролю, проведеного до процедури. Через 10 днів після процедури відзначалося збільшення чутливості до холодного повітря на 17 ±15% (р <0.05) (Рис.2).

Застосування етилхлориду до обробки поверхні зуба біоактивним склом показало зменшення чутливості на 10% (±5% )(р <0.05). Однак на 10-й день після процедури чутливість знизилася на 22% (±12%) (р <0.05). Обробка поверхні зуба бікарбонатом натрію не показала значної різниці чутливості зубів при стимуляції етил хлоридом (Рис.3).

Аналіз за допомогою парного t-критерію стимуляції холодним повітрям та етил хлоридом не показав значної різниці чутливості зубів при використанні двох тестів та одному контролі ротової порожнини кожного пацієнта після процедури. Також не відмічалося зміни чутливості зубів в контрольованій області ротової порожнини протягом випробування.

Також аналіз не показав різниці чутливості пацієнтів в групах як з гарною, так і поганою гігієною ротової порожнини протягом випробування.

• Зміна відтінків

Обидва тестувальні порошки показали відмінність результатів у підгрупах пацієнтів з гарною та поганою гігієною ротової порожнини. Таблиця 1 і 2 показують середні початкові відтінки (група пацієнтів з гарною гігієною ротової порожнини: відтінок В1 та група пацієнтів з поганою гігієною ротової порожнини: відтінок С2), й відносно світліший відтінок одразу після процедури й на 10-й день після неї. Згідно даних виявилося, що в результаті полірування за допомогою повітря на основі біоактивного скла відтінок повинен був стати світлішим принаймні на один тон, ніж при відповідній процедурі з використанням бікарбонату натрію у пацієнтів з поганою гігієною ротової порожнини.

• Комфортність процедури

Пацієнти, які проходили процедуру з використанням біоактивного скла в обох підгрупах повідомляли про збільшення комфортності процедури на 46±18% (р <0.05) у порівнянні з процедурою з використанням бікарбонату натрію (табл.3)

Рис. 1. Візуальна шкала аналогії для визначення зубного болю. Пацієнти повинні вибрати одне зображення із шести на шкалі, яке відповідає рівню їхнього дискомфорту.

Рис. 2. Чутливість (холодне повітря)

Дані відображають зміни в чутливості до холодного повітря до та після процедури та на 10-й день після неї (вимірювання проводилося за допомогою VAS). Статистично достовірні зменшення чутливості зубів були зафіксовані тільки в групі з використанням біоактивного скла (OSspray) та збільшення чутливості фіксувалося на 10-й день після застосування бікарбонату натрію (SB).

Рис.3. Чутливість (контакт з холодом)

Дані відображають статистично достовірні показники спаду чутливості (вимірювання проводилося за допомогою VAS), виявлені при контакті з етил хлоридом в групі з використанням біоактивного скла (OSspray) після процедури та на 10-й день. Інших статистично достовірних розбіжностей виявлено не було.

Табл. 1 – Підгрупа пацієнтів з гарною гігієною ротової порожнини. Початковий відтінок зубів пацієнтів був В1, а через 10 днів після процедури в обох групах відмічалося посвітління. Ці показники вимірювалися за допомогою спектрометра.

	До процедури	Одразу після процедури	Через 10 днів після процедури
Біоактивне скло (n = 25)	В1	-2	-1
Бікарбонат натрію (n=25)	В1	-1	-1

Табл. 2 — Підгрупа пацієнтів з поганою гігієною ротової порожнини. Виявилося, що в цій групі пацієнтів при використанні біоактивного скла відмічалося посвітління зубів через 10 днів після процедури

	До процедури	Одразу після процедури	Через 10 днів після процедури
Біоактивне скло (n = 25)	С2	-4	-3
Бікарбонат натрію (n=25)	С2	-2	-2

Табл. 3 – Показники розбіжності у відчутті комфортності при проведенні процедури з використанням біоактивного скла та бікарбонату натрію. Існує статистично достовірна відмінність відчуттів у пацієнтів при проведенні цих двох  процедур (р<0.01, парний t-критерій).

	Середній	SD
Біоактивне скло	7.9	1.4	n = 50
Бікарбонат натрію	5.4	2.0	n = 50

4. Обговорення.

Відмічені розбіжності у показниках чутливості зубів свідчать про те, що два випробувані порошки для полірування за допомогою повітря по-різному взаємодіють з оголеною поверхнею зуба. Спочатку бікарбонат натрію закрив деякі канальці, зменшуючи таким чином чутливість зубів після процедури, але через 10 днів розчинний бікарбонат натрію розчинився у ротовій порожнині, й в результаті цього чутливість збільшилася. Однак, біоактивне скло складалося з елементів, які природно містяться в твердих тканинах тіла (фосфато-силікат кальцію натрію), і при впливі на нього водного середовища, воно підлягає реакції поверхні через кілька годин, дозволяючи фізично прикріпитися до оголеного дентину та фізично закрити канальці. Протягом короткого періоду всі частинки біоактивного скла вступають в реакцію для формування гідроксил апатиту (НСА), який є хімічно та структурно подібним до природного зубного матеріалу.^10-12 Це призводить до більш тривалого зменшення гіперчутливості дентину, оскільки цей матеріал повільніше розщеплюється й видаляється з ротової порожнини. Також можливо, що відповідна лужність біоактивного скла – дентину може допомогти при нейтралізації, в певній мірі, кислот, що потрапляють на поверхню разом з їжею, і це може викликати клінічну гіперчутливість зубів у деяких пацієнтів.

Очікувалося відносне збільшення чутливості при стимуляції холодним повітрям та етил хлоридом. Однак, рівень зменшення чутливості в результаті використання біоактивного скла показав, що частинки прикріплюють оголені канальці достатньо добре й таким чином холод й фізичний рух повітря не може проникнути до структури канальця. Збільшена стимуляція від набагато холоднішого замороженого тампону зменшилася при використанні біоактивного скла при тестуванні після процедури (10%), але закриття структури канальця відбувалася не повністю поки біоактивне скло здатне перетворювати структуру НСА. В результаті цього відмічається значне зменшення чутливості (20%).

Очікувалося, що відбудуться зміни відтінків, що відрізнятимуться у групах пацієнтів з гарною та поганою гігієною ротової порожнини. Чим гірше гігієна ротової порожнини, тим помітніший ефект відбілювання. Обидва порошки для полірування були більш ефективними при покращенні відбілювання вже потемнівших зубів. Порошки на основі біоактивного скла виявилися кращими при відбілюванні зубів, ніж порошки на основі бікарбонату натрію через те, що ці частинки мають більшу щільність та більш сферичне аспектне відношення, ніж бікарбонат натрію, роблячи їх більш ефективними при фізичному відбілюванні.

Дані щодо комфортності пацієнта чітко показали значне покращення сприйняття процедури при використанні порошків на основі біоактивного скла. Коментарі стосовно смаку бікарбонату натрію та печіння м’яких тканин є ключовими факторами у низькій прийнятності пацієнтами процедури полірування за допомогою повітря з використанням традиційного бікарбонату натрію в якості профілактики.

Обмеження даного дослідження включало відносно низьку кількість пацієнтів, що брали в ньому участь, які страждали від переважно низьких рівнів чутливості зубів до процедури. Однак навіть при такій кількості пацієнтів відмічалися як клінічні, так і статистичні розбіжності, що вказували на те, що відповідна кількість використовувалася для того, щоб вказати на розбіжності між цими двома системами. Через 10 днів після процедури використовувалися клінічні показники для зручності дослідження, але в майбутньому може бути доцільним оцінити довготривалий ефект у пацієнтів з високим рівнем чутливості зубів після процедури. Відзначалося, що, хоча лікарі використовували порошки наосліп, коли процедура вже почалася, було очевидно, який порошок розчинився. Порошки вибирали наосліп, для того, щоб зменшити необ’єктивність лікаря.

5. Висновки

В межах даного дослідження було спростовано основну гіпотезу. Порошок на основі біоактивного скла мав значно довший ефект зменшення чутливості зубів, в той час як порошки на основі бікарбонату натрію мали тенденцію до збільшення чутливості. Виявилося, що біоактивне скло має кращі відбілю вальні властивості, ніж бікарбонат натрію. Система біоактивного скла також була більш прийнятною для пацієнта. Таким чином, порошок на основі біоактивного скла надає більш прийнятний клінічний досвід для професійного відбілювання зубів зі значною перевагою щодо зменшення чутливості зубів.

Подяка

Матеріали для цього дослідження були надані  OSsprayLtd. Автори виражають подяку Shameem Shariff за допомогу в якості асистента стоматолога та координатора дослідження.

Посилання:

1. Gutmann ME. Airpolishing: a comprehensive review of the literature. Journal of Dental Hygiene 1998;72:47–56.
2. Coleman TA, Kinderknecht KE. Cervical dentin hypersensitivity. Part I: The air indexing method. Quintessence International 2000;31:461–5.
3. Rees JS, Addy M. A cross-sectional study of dentine hypersensitivity. Journal of Clinical Periodontology 2002;29:997– 1003.
4. Bra¨nnstro¨m M, Astrom A. The hydrodynamics of the dentine; its possible relationship to dentinal pain. International Dental Journal 1972;22:219–27.
5. Markowitz K, Kim S. The role of selected cations in the desensitization of intradental nerves. Proceedings of the Finnish Dental Society 1992;88:39–54.
6. Schiff T, Dos Santos M, Laffi S, Yoshioka M, Baines E, Brasil KD, et al. Efficacy of a dentifrice containing 5% potassium nitrate and 1500 PPM sodium monofluorophosphate in a precipitated calcium carbonate base on dentinal hypersensitivity. Journal of Clinical Dentistry 1998;9:22–5.
7. Orchardson R, Gillam DG. The efficacy of potassium salts as agents for treating dentin hypersensitivity. Journal of Orofacial Pain 2000;14:9–19.
8. Dragolich WE, Pashley DH, Brennan WA, O’Neal RB, Horner JA, Van Dyke TE. An in vitro study of dentinal tubule occlusion by ferric oxalate. Journal of Periodontology 1993;64:1045–51.
9. Kozlovsky A, Soldinger M, Sperling I. The effectiveness of the air-powder abrasive device on the tooth and periodontium: an overview. Clinical Prevention in Dentistry 1989;11:7–11.
10. Reynolds EC. The prevention of sub-surface demineralization of bovine enamel and change in plaque composition by casein in an intra-oral model. Journal of Dental Research 1987;66:1120–7.
11. Featherstone JDB, Zero DT. An in situ model for simultaneous assessment of inhibition of demineralization and enhancement of remineralization. Journal of Dental Research 1992;71:804–10.
12. Du Min Q, Bian Z, Jiang H, Greenspan DC, Burwell AK, Zhong J, et al. Clinical evaluation of a dentifrice containing calcium sodium phosphosilicate (NovaMin) for the treatment of dentin hypersensitivity. American Journal of Dentistry 2008;21:210–4.

Cледующая статья