Порошок для зменшення чутливості зубів. Ключ до успіху.

 

 

 

Порошок для зменшення чутливості зубів. Ключ до успіху.

 

 

 

 

 

Автор: Angie Segatto

Гіперчутливість зубів — це часта проблема при експозиції дентина. Проблема охоплює людей всіх вікових категорій і вражає переважно різці та малі кореневі зуби. Дуже важливими є точна та диференційна діагностика. Поширена помилка полягає в тому, що замість того, щоб сконцетруватися на причині, лікують лише симптоми, а це приносить тільки тимчасове полегшення.

Сьогодні доступні кілька сучасних пристроїв та методів, як для домашнього, так і для клінічного використання, за допомогою яких можливо досягти тривалого результату, за умови, що були правильно визначені симптоми. Ця стаття пропонує клінічний сучасний огляд характеристик й важливість біоскла, а саме Sylc (NovaMin) .

Структура дентина

Дентин – це важлива тканина, органічна матриця з проникною трубчатою структурою, яка знаходиться в кристалічному апатиті. Дентин зазвичай покритий твердою тканиною: емаллю в області коронки й цементній речовині кореня. Дентин зазвичай є чутливою тканиною завдяки закінченням одонтобласта в дентинному канальці, оскільки дентин є частиною комплекса дентин-пульпа. За умови, що пульпа й дентин тісно пов’язані, ураження одного вражає інший. Одонтобласти, розміщені в дентинному канальці, є головними ячейками в комплексі дентин-пульпа. Дентинна рідина складає 22% всього об’єма дентина. Сама рідина є ультрафільтратом крові, який служить посередником між пульпою та дентином уздовж одонтобласта. Цей анатомічний факт наштовхнув Гізі на гіпотезу про те, що саме рух цієї рідини стимулював нервові закінчення, пов’язані з одонтобластом, таким чином викликаючи біль. Кілька десятиліть потому Браннстром переглянув гідродинамічну теорію гіперчутливості дентина й довів, що видалення рідини з канальця може зменшити біль або повністю його припинити. Завдяки роботі Браннстрома гідродинамічна теорія пояснює гіперчутливість дентина.

Гіперчутливість дентина

Клінічна картина

Чутливість та гіперчутливість дентина є добре відомими та частими проблемами. Вони характеризуються короткочасним та гострим болем, зумовленим термальними, тактильними, осмотичними та хімічними чинниками. Біль виникає в оголеному дентині й не є подібним до будь-якого іншого типу зубного болю.

Епідеміологія

Повідомлялося, що поширеними є умови між 4% та 74%, що відображає велике відхилення від норми через методологічні розбіжності. Найбільш вразливими є люди, віком від 20 до 50 років, але є й інша категорія – від 30 до 40 років. Найчастіше уражаються різці та малі кореневі зуби, особливо в лабіальній шийній зоні.

Етиологія та патогенез

Гіперчутливість дентина розвивається в два етапи, локалізація осередка  ураження  та ініціація осередка ураження. Локализація означає втрату супердентильного захисного шару (емалі або цементної речовини зуба) у визначеній зоні, таким чином дентин стає вразливим для зовнішного середовища. Ці механізми включають в себе стирання, ерозію, абфракцію або атрофію ясен. Остання може бути результатом стирання зубною щіткою або надмірного використання зубної нитки, але також це може бути внаслідок хірургічного втручання на пародонті (наприклад хірургія ясневої кишені) або підготовки до встановлення коронки. Однак сама локалізація не обов’язково призводить до розвитку гіперчутливості. Для цього повинна відбутися ініціація, що означає видалення захисного шару, за допомогою якого відкриваються дентильні канальці.

В ротовій порожнині демінералізація та ремінералізація тканини зуба знаходиться у фізіологічному балансі, але органічні кислоти, які утворюються в зубному нальоті, можуть змістити цей баланс в бік демінералізації. В результаті цього втрата мінералів призводить до пошкодження зубної тканини.

Механізм

Існує три ймовірні теорії стосовно того, як розвивається чутливість/біль. Найбільш прийнятною, як зазначалося раніше, є гідродинамічна теорія. Існує три теорії:

• теорія прямої іннервації
• теорія рецептора одонтобласта
• теорія руху рідини (гідродинамічна)

Однак перші дві теорії мають значні недоліки:

• Не має доказів стосовно того, що зовнішній шар дентина (який може стати чутливим) взагалі іннервується.
• Більшість досліджень, які проводилися з приводу цього питання, довели, що одонтобласти – це матриці, які утворюють порожнини. Вони не є чутливими до стимуляції і не мають синаптичного зв’язку з кінцевими нервами.

Більшість доказів підтримують гідродинамічну теорію Браннстрома 1964 р. (див. «Структура дентина»). При дослідженні сканування мікроскопічного електрона спострігалися широкі відкриття дентильного канальця на гіперчутливих поверхнях, що виступає на підтримку гідродинамічної теорії болю. Рух рідини може бути зумовлений термальними, тактильними, осмотичними та хімічними чинниками. Цей рух активує нервові закінчення в дентильних канальцях або комплексі дентин-пульпа. Ступінь болю залежить від інтенсивності стимуляції. Чинник, що рухає рідину від комплексу дентин-пульпа, спричиняє більш інтенсивний біль (наприклад, екстракція).

Діагноз

Правильний діагноз, що базується на ретельній діагностиці, є дуже важливим. Необхідно виключити всі інші чинники потенційного болю. Також потрібно правильно визначити ступінь болю (від незначного до сильного). Не можливо переоцінити важливість визначення причин гіперчутливості, щоб уникнути симптоматичного лікування. Якщо ми підозрюємо збільшену кислотність, слід визначити, чи походить вона від загального захворювання, або відіграють роль якісь зовнішні фактори. Слід також визначити, чи існують які-небудь агенти ерозії, яка може вразити емаль або цемент, потенційно призводячи до втрати захисту дентину.

Лікування

Були спроби лікування гіперчутливості дентина кількома способами. В залежності від механізму дії, їх можна поділити на 6 груп: зниження чутливості нерва, преципітація протеїну, тампонада дентильного канальця, герметизація дентина, лазерне та гомеопатичне лікування.

Тимчасове полегшення настає внаслідок:

• хімічних агентів, які проникають в дентильні канальця та блокують деполяризацію нервових закінчень (зубні пасти, що містять нітрат калію)
• утворення захисного шару за допомогою хімічних або фізичних агентів, які блокують рідину в канальцях (оксалат калію/заліза). Однак це тільки короткочасне рішення, оскільки захисний шар може бути пошкоджений і через певний час він зникає й знову повертається гіперчутливість.

Результати Браннстрома пояснили, що будь-який матеріал, здатний до герметизації дентильного канальця та перешкодження руху рідини може використовуватися для зменшення чутливості.

Довготривалий ефект можна очікувати від матеріала, який зв’язує дентильні тканини не лише на фізичному, але й на хімічному рівні таким чином, що мінімізується ймовірність повторного відкриття. На основі технології біоскла дослідники OSspray (UK) розробили порошок для чищення та зменшення чутливості зубів, який завдяки виділенню іонів фосфатів кальцію утворює приповерхневий шар та закриває дентильні канальця.

Велика кількість лабораторних досліджень довела, що при використанні цього порошку для аеро полірування відбувається ремінералізація та демінералізація дентина, оскільки іони фосфатів кальцію прикріплюються до поверхні. Ремінералізація може відбуватися тому, що біоматеріал здатний вступати в реакцію з рідиною та/або слиною дентильних канальців. В результаті насичений вуглекислотою гідроксилапатит відкладається вздовж демінералізованих колагенових волокон і в той же час канальці закриваються.

Біоскло

Біоактивне скло (кальцій натрієвий фосфато-силікат – CSPS) був розроблений професором Ларрі Хенчем наприкінці 1960-х рр в університеті Флориди.  CSPS належить до великої групи біоактивного скла, яке було розроблене для заміни, нарощування та відновлення твердих тканин. Матеріал спочатку повинен був відігравати роль у регенерації кісток, враховуючи його чудову біоактивну здатність до формування гідроксилапатиту в результаті чого ячейка  з’єднувалася зі склом при зануренні у рідкий розчин. Пізніше, в середині 1990-х рр, Леонард Літковський, Гарі Хак та Девід Грінспен удосконалили цей матеріал таким чином, що він отримав здатність до ремінералізації шляхом виділення іонів кальцію та фосфату. Використання біоактивного скла має триваліший ефект зменшення чутливості та більш ефетивні результати відбілювання.

NovaMin

Біоактивне скло, здатне зменшувати чутливість дентина, з’явилося на ринку в 2003 році під торговою маркою NovaMin. NovaMin є неорганічною аморфною сполукою скла, що добувається шляхом виплавлення, й містить тільки кальцій, натрій, фосфат та оксид кремнію.  Використання NovaMin призводить до швидкого та тривалого полегшення. Сьогодні різні зубні пасти та пасти для зменшення чутливості містять цей матеріал.

Активною складовою профілактичного порошка (Sylc) на основі AquaCare є NovaMіn. Вступаючи в реакцію зі слиною, Sylc (NovaMin) випускає іони кальцію та фосфату. Sylc, що застосовується з потоком повітря, утворює біологічно активний стійкий до кислот мінеральний шар (НСА), який є міцним та еластичним. Тривале виділення іонів кальцію сприяє постійному захисту та тривалій герметизації канальця.

Лабораторними дослідженнями доведено, що нанесення шару пасти сприяє мінералізації в рідині, насиченій кальцієм (такої як слина або рідина дентильного канальця).

Слід зазначити, що NovaMin також має здатність ремінералізувати емаль, а її антимікробні та протизапальні властивості сприяють лікуванню гінгівітів.

Рис. 1 – Порошок для зменшення чутливості (pro Sylc) , що застосовується з AquaCare iTip

Рис. 2 – структура дентина

Рис. 3 – Початкова ситуація – експозиція дентина

Рис. 4 – лікування поверхні

Рис. 5 – до і після

Рис. 6 – порошок

Рис. 7 — процедура полірування: до – після

Рис. 8 – Оброблена поверхня зуба; різні мікроскопічні зображення біоактивного шару (заслуга проф. Сальвадора Сауро)

Рис. 9 – пристрій AquaCare

Застосування Sylc (NovaMin) не лише відновлює колір, а й пропонує швидке, ефективне та довготривале вирішення проблеми гіперчутливості. Пристрій AquaCare дозволяє з легкістю використовувати Sylc (NovaMin), що робить його незамінним інструментом сучасної стоматологічної клініки.

Оригінал статті — https://www.styleitaliano.org/smart-powder-for-dentine-desensitization-the-key-to-success/

Cледующая статья